ПОЛІТИЧНА ПРОПОЗИЦІЯ

Посилання у цьому тексті дозволяють ознайомитися із коментарями до відповідного положення.З оригінальним текстом можна ознайомитись у складі матеріалів до порядку денного Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 року або за цим прямим посиланням на цей документу у складі цих матеріалів.Можливі розбіжності цього тексту із орігінальним текстом можуть бути обумовлені із відтворенням тексту “вручну”, з огляду із наведенням оригінального тексту у вигляді сканованого зображення.

I. Рекомендоване рішення

1. Предмет розгляду

Концепція спрямована на підвищення конкурентоспроможності України внаслідок використання технологій штучного інтелекту в соціально-економічній, науково-технічній, оборонній, екологічній, національно-культурній та інших сферах загальнодержавного значення.

Враховуючи, що технології штучного інтелекту покликані сприяти трансформації економіки, ринку праці, державних інституцій та суспільства в цілому, розпорядженням Кабінету Міністрів України пропонується схвалити Концепцію розвитку сфери штучного інтелекту в Україні.

2. Оптимальний варіант

Оптимальним варіантом запровадження системи державного управління розвитку штучного інтелекту є схвалення Концепцією розвитку сфері штучного інтелекту України.

Шляхи і способи розв’язання проблеми:

Реалізація Концепції передбачена протягом 2020–2030 років. Основними завданнями Концепції в Україні є: приведення законодавства України у галузі використання технологій штучного інтелекту у відповідність із міжнародними нормативно-правовими актами; підвищення захисту та покращення реалізації прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

впровадження технологій штучного інтелекту в економіці, державному управлінні, обороні та інших сферах для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності України на міжнародних ринках, зайняття Україною значного сегменту світового ринку технологій штучного інтелекту та провідних позицій у міжнародних рейтингах (AI Readiness Index by Oxford Insights, AI Index by Stanford University тощо); створення умов участі у діяльності міжнародних організаціях та реалізації ініціатив штучного інтелекту; сприяння поширенню та підвищення рівня і якості наукових досліджень у галузі штучного інтелекту; підвищення рівня професійної підготовки спеціалістів для забезпечення сфери технологій штучного інтелекту кваліфікованими кадрами; забезпечення доступу до інформації (бази даних, електронні реєстри тощо), її використання у технологіях штучного інтелекту для виробництва товарів та надання послуг;

Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту розпорядження Кабінетові Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні» надасть змогу унормування законодавчих принципів розробки, застосування всередині України та експорту технологій штучного інтелекту за кордон. Враховуючи фактичну відсутність на сьогодні в Україні нормативно-правових актів, що регламентують цю галузь, Україна як держава, а також українські науковці та продуктові компанії у галузі штучного інтелекту не мають змоги брати активну участь у розвитку світового ринку технологій штучного інтелекту. Виручка на світовому ринку технологій штучного інтелекту, включно із програмним забезпеченням, обладнанням та сервісам, в 2020 році зросте на 12,3% в порівнянні з 2019 і досягне $156,6 млрд, про це свідчать прогнози аналітичної компанії IDC (IDC Corporate USA). Також реалізація проекту дасть змогу ідентифікувати Україну на світовому ринку технологій штучного інтелекту як високотехнологічного суб’єкта процесу. Зволікання з реалізацією проекту призведе до значного технологічного відставання України на світовому ринку, втрати перспектив залучення інвестицій та потенційним загрозам національній безпеці України з боку країн-агресорів.

Створення системи державного управління у сфері штучного інтелекту потребує виділення фінансування з Державного бюджету України для розробки першочергових заходів з розвитку та впровадження штучного інтелекту в Україні на державному рівні орієнтовно у розмірі 14390 грн на період 2021–2023 рр., які розподіляються наступним чином:

у 2021 році — >3 106,0 тис. грн.—>розробка та прийняття Стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні, створення законодавчого підґрунтя підготовки спеціалістів у галузі штучного інтелекту, входження України до світових рейтингів країн з високим ступенем застосування технологій штучного інтелекту в економіці, безпековому секторі, та сфері охорони здоров’я.

у 2021–2023 роки—>11 284,0 тис. грн.—>Заходи з розвитку та впровадження штучного інтелекту в Україні, входження України до ТОП-20 країн з високим ступенем розвитку та застосування технологій штучного інтелекту;

Разом з тим, обсяги фінансування заходів, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, уточнюються щороку з урахуванням можливостей Державного бюджету України.

Ризики:

• відсутність мотивації заінтересованих сторін щодо підвищення прозорості державного управління у сфері штучного інтелекту;
• консервативність існуючої системи державного управління;
• слабка обізнаність у суті штучного інтелекту та перспектив його застосування;
• низький рівень довіри у суспільстві до ефективності реформ.

Компенсація ризиків може бути досягнута шляхом політичного рішення Кабінету Міністрів України.

Результати проведення консультацій з громадськістю:

З метою забезпечення проведення громадського обговорення проект акта розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства цифрової трансформації України. Переважна частина висловлених пропозицій та зауважень була врахована у тексті Концепції.

Позиція заінтересованих органів

Проект акта погоджено без зауважень Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством молоді та спорту України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством енергетики України, Міністерством соціальної політики України, Державним космічним агентством України, Державною службою якості освіти України, Національною комісією зі стандартів державної мови України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації України, Національним агентством України з питань державної служби, Державною судовою адміністрацією, Вищою радою правосуддя, Міністерством інфраструктури України.

До проекту висловлено зауваженнями, які враховано Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством оборони України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Науковим комітетом Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Офісом генерального прокурора України та Службою безпеки України, Міністерством юстиції України.

3. Обґрунтування вибору оптимального варіанта

Пропонований варіант дозволяє врегулювати принципові питання та сформувати узгоджену позицію між зацікавленими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бізнес-спільнотою, професійним товариством, громадськістю щодо моделі публічного управління у сфері штучного інтелекту до початку проектування законодавчих актів.

Основними критеріями при виборі пропонованого варіанту розв’язання були:

Відповідно до підходів Організації економічного співробітництва і розвитку (Organization for Economic Cooperation and Development) до визначення політики «публічного управління», останнє передбачає:

• побудову ефективних та стабільних правил у довгостроковій перспективі;
• встановлення взаємозв’язку між публічним управлінням та здійсненням інвестицій;
• підвищення публічності та відкритості запланованих рішень;
• посилення взаємодії між громадськістю та органами влади при плануванні управлінських рішень;
• розвиток механізмів моніторингу та оцінки взаємодії громадськості з органами влади;
• забезпечення об’єктивності і неупередженості у діяльності органів державної влади.

Враховуючи вищезазначене, до прийняття пропонується інтенсивний варіант законодавчих змін та організаційних заходів, що дозволяють сформувати систему публічного управління у сфері штучного інтелекту.

II. Аналітична частина

1. Дослідження проблеми

Щодо ключових проблем в економічному секторі, що впливають на розвиток сфери штучного інтелекту України.

До таких проблем можна віднести низький рівень впровадження та реалізації державою та бізнесом інноваційних проектів у порівнянні з світовими лідерами (так, наприклад, в 2019 році в Україні зареєстровано лише 2334 патенти, тоді як в США за 2019 рік було зареєстровано 279 000 патентів в галузі штучного інтелекту), низька продуктивність праці і великий відсоток робочих місць, які підпадають під автоматизацію, закритість та застарілість структури даних, відсутність впровадження технологій штучного інтелекту у державному секторі, відсутність або недосконалість правового регулювання у деяких напрямках розвитку штучного інтелекту (у медицині, освіті, на транспорті) та законодавства про захист персональних даних, обмежений доступ до капіталу.

Щодо питання захисту державних інформаційних систем є актуальним у контексті забезпечення державної безпеки України.

Кількість спроб втручання в інформаційні системи, у тому числі ті, де циркулюють державні інформаційні ресурси та інформація, вимоги щодо захисту якої встановлені законодавством, постійно зростає, як і розмаїття способів та варіацій таких дій.

Для співробітників служб інформаційної безпеки стає все складнішим аналізувати такі випадки та вчасно реагувати на загрози. В той же час, технології штучного інтелекту здатні відслідковувати десятки тисяч параметрів, шукати зв’язки між непов’язаними, на перший погляд, діями атакуючих, працювати необмежений час без втоми. Завдяки таким властивостям системи штучного інтелекту можна і необхідно застосовувати з метою захисту державних інформаційних систем.

Водночас, слід зазначити про недостатній рівень інформаційної безпеки та захисту даних в інформаційно-телекомунікаційних системах державних органів через застарілість автоматичних систем виявлення та оцінки інформаційних загроз, невикористання потенціалу прогнозування та передбачення загроз з метою завчасної підготовки системи до можливої атаки. Також потребують модернізації системи автоматичного стримування і запобігання можливим кібератакам.

Щодо створення технологій штучного інтелекту у сфері оборони.

На сьогодні в Україні спостерігається низький рівень інвестицій у розробку технологій штучного інтелекту, які можуть конкурувати з досягненнями в оборонній сфері на міжнародній арені.

Україна не може втрачати свої позиції на ринку продажу озброєння. Зокрема, якщо Україна не розпочне розробку штучного інтелекту у сфері озброєння, то наслідком може стати повна втрата навіть традиційних ринків продажу зброї.

Щодо впровадження технологій штучного інтелекту у публічному управлінні.

Впровадження технологій штучного інтелекту у державному управлінні сприятиме покращенню якості адміністративних послуг, які надаються громадянам та бізнесу, зменшенню корупційного впливу, підвищенню прозорості у відносинах з громадян та держави, інформаційному та аналітичному забезпеченню процесу прийняття управлінських рішень, становленню сервісно-орієнтованої державної політики та посиленню процесів демократизації.

Серед ключових проблем впровадження штучного інтелекту у державному секторі особливу увагу слід приділити “трудоємності” та “суб’єктивізму” механізмів прийняття управлінських рішень, забюрократизованості системи надання адміністративних послуг, відсутності вільного доступу до інформації та її низьку якість, повільності та “паверовості” документообігу між державними органами, а також низький ступінь оцифрованості баз даних, що знаходяться у власності та управлінні державних органів.

Щодо етичних проблем сфери штучного інтелекту.

Серед етичних проблем сфери штучного інтелекту слід зазначити наступні:

Щодо використання технологій штучного інтелекту у сфері юриспруденції та здійснення правосуддя.

Розвиток та впровадження штучного інтелекту у судові системи провідних країн світу викликали необхідність виробити єдині принципи і правила його використання — у грудні 2018 року Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) прийняла Етичну хартію про використання штучного інтелекту в судових системах та їх середовищі (European ethical Charter on the use of Artificial Intelligence in judicial systems and their environment, далі — Хартія).

Українська держава, яка сьогодні робить великі кроки на шляху до модернізації процесів державного управління та правосуддя, повинна активно залучати штучний інтелект у сферу правозастосування із безумовним дотриманням принципів встановлених Хартією.

2. Можливі варіанти розв’язання проблеми

Варіант 1 — невтручання держави та віддання процесу на «саморегуляцію» ринком.

Фінансово-економічне обґрунтування — не потребує виділення додаткових коштів

Регуляторний вплив — не містить регуляторних норм

Ризики:

• недосягнення результату;
• відсутність чітких правил функціонування ринку;
• зростання відставання від світових лідерів у галузі;
• збільшення зовнішніх загроз через неунормування системи протидії таким викликам;
• зловживання технологіями штучного інтелекту.

Варіант 2 — точкове вирішення проблемних питань розвитку штучного інтелекту в Україні шляхом внесення окремих поправок до діючих нормативно-правових актів.

Фінансово-економічне обґрунтування — не потребує додаткового фінансування. Фінансування поточних процесів формування та реалізації державної політики у сфері штучного інтелекту без проведення системної реформи здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів у межах бюджетних призначень, затверджених на відповідний рік.

Регуляторний вплив — не містить регуляторних норм

Ризики:

• недосягнення результату;
• відсутність чітких правил функціонування ринку;
• зростання відставання від світових лідерів у галузі;
• збільшення зовнішніх загроз через неунормування системи протидії таким викликам;
• точкове реагування на проблеми шляхом виправлення негативних наслідків;

Варіант 3 — розробка та затвердження Концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні.

Варіант 3 передбачає:

Варіанти 1, 2 суперечать Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 року, а також не відповідають взятим Україною на себе зобов’язанням дотримуватися рекомендацій ОЕСР з питань штучного інтелекту (Recommendation of the Council on Artificial Intelligence, OECD/LEGAL/0449).

Варіант 3 передбачає проведення реформи відповідно до європейських спрямувань України.

Організаційні заходи закладатимуться у план заходів з реалізації Концепції, які будуть розроблені у визначений Кабінетом Міністрів України термін.

Фінансово-економічне обґрунтування

Обсяг фінансування заходів, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, уточняється щороку з урахуванням можливостей Державного бюджету України.

Прогноз впливу

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні» впливає на розвиток регіонів, ринок, конкурентоспроможність України.

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні» не впливає на громадське здоров’я, екологію та навколишнє природне середовище, а також інші сфери суспільних відносин.

Водночас реалізація Концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні, яку пропонується схвалити розпорядженням Кабінету Міністрів України, сприятиме підвищенню прозорості намірів та дій органів влади, зменшенню корупційних ризиків, зниження рівня соціального напруження, збалансуванню інтересів держави, громадськості та бізнес-спільноти.

Ризики:

Компенсація ризиків може бути досягнута шляхом політичного рішення Кабінету Міністрів України.

Для вирішення проблем в економічному секторі, що впливають на розвиток сфери штучного інтелекту, державна політика в цій сфері повинна включати в себе наступні завдання:

• стимулювання розвитку підприємництва у сфері штучного інтелекту через доступ інноваційних підприємств до капіталу, партнерство з венчурними фондами, організації бізнес-заходів за участі українських ІТ-підприємців за кордоном, покращення бізнес-клімату, забезпечення передбачуваної та конкурентної податкової політики, створення закритих інформаційних середовищ для ізольованого тестування штучного інтелекту-технологій, так званих, “пісочниць” (sandboxes), розвиток обчислювальної інфраструктури для розробки технологій штучного інтелекту в рамках пріоритетних напрямів тощо;
• мотивація українського бізнесу запроваджувати технологій штучного інтелекту для підвищення його (бізнесу) ефективності шляхом підвищення рівня обізнаності про існування і доступність існуючих рішень, створення освітніх програм/інформаційних порталів про штучний інтелект для топ-менеджерів, підтримки компаній, які запроваджують в своїй діяльності інноваційні рішення в сфері штучного інтелекту;
• розробка Дорожньої карти щодо перекваліфікації людей, робота яких може бути автоматизована в найближчі 5–10 років (наприклад, працівники товарних складів, кур’єри, бухгалтери, менеджери з підтримки клієнтів тощо);
• широке залучення представників бізнесу та провідних експертів для розробки пропозицій щодо державної політики та регулювання в сфері штучного інтелекту;
• державне замовлення на системи штучного інтелекту, ІТ-спеціалістів та дослідників даних (data scientists);
• створення та підтримка міжнародного іміджу України як центру підготовки кваліфікованих спеціалістів у сфері штучного інтелекту та місця розміщення офісів провідних компаній світу з розробки технологій штучного інтелекту (штучний інтелект-хаб).

Для вирішення проблем кібербезпеки у публічному секторі необхідним є створення сприятливого законодавчого середовища, яке дозволить залучати провідних фахівців у сфері кібербезпеки та використовувати технології штучного інтелекту.

Важливо також виважено підходити до питання ліцензування іноземних розробок штучного інтелекту у сфері кібербезпеки, зважаючи на питання національної безпеки України.

Необхідно сприяти у створенні національних інформаційних систем, платформ і продуктів з метою зменшення частки іноземного програмного забезпечення у сфері кібербезпеки, що використовується органами державного управління.

Пріоритетними напрямами з розробки програмного забезпечення у сфері кібербезпеки слід визначити: захист критичної інфраструктури зі зберігання та обробки даних у державному секторі (енергетика, транспорт, оборона, космічна галузь тощо), відстеження політичної дезінформації (фейкові новини).

Створення технології штучного інтелекту у сфері оборони вимагає розробки державних програм підтримки розвитку технологій штучного інтелекту.

Крім того, важливо забезпечити зрозумілість технологій штучного інтелекту для військових, а також використання систем штучного інтелекту у сфері оборони з дотриманням допустимих засобі і методів ведення збройних конфліктів відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Необхідно виважено підходити до питання ліцензування іноземних розробок штучного інтелекту підприємствами оборонної сфери, зважаючи на питання національної безпеки України.

Проведення наукових розробок у сфері штучного інтелекту для оборонної сфери може забезпечуватися шляхом лібералізації законодавства щодо участі бізнесу у створенні продуктів для оборонної промисловості, співфінансування розробок важливих технологій, що дозволить комерціалізувати розробки у цивільній сфері та зменшити навантаження на державний бюджет.

З метою впровадження технологій штучного інтелекту у публічне управління та для вирішення вищезазначених проблемних питань необхідно передбачити розробку плану впровадження штучного інтелекту в державне управління на 2020–2030 за наступними напрямками:

• запровадження переліку адміністративних послуг, рішення за якими приймаються максимально автоматично, за мінімальної участі державних службовців;
• дослідження та застосування технологій штучного інтелекту у сфері охорони здоров’я, зокрема щодо протидії гострій респіраторній хворобі COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, а також прогнозування та попередження потенційних епідемічних спалахів у майбутньому;
• запровадження діалогового інтерфейсу в електронні адміністративні послуги послуги держави на основі технологій штучного інтелекту;
• розвиток технологій штучного інтелекту для цифрової ідентифікації та верифікації осіб, у т.ч. для надання державних послуг;
• застосування технологій штучного інтелекту для аналізу, прогнозування та моделювання розвитку показників ефективності системи державного управління, окремих галузей економіки при плануванні, технічного регулювання та стандартизації;
• оптимізація процесів аналізу та оцінки міжнародних інформаційних, політичних, економічних та оборонних трендів для використання таких результатів при прийнятті управлінських рішень при формуванні та реалізації зовнішньої та внутрішньої політики України.
• застосування технологій штучного інтелекту для виявлення недобросовісної суддівської практики шляхом аналізу текстів судових рішень та інших даних, які формуються в комп’ютеризованих системах/реєстрах в ході здійснення правосуддя;
• застосування технологій штучного інтелекту з метою виявлення випадків неправомірного втручання у діяльність електронної системи державних публічних закупівель України ProZorro;
• застосування технологій штучного інтелекту для впорядкування законотворчої діяльності;
• застосування технологій штучного інтелекту для виявлення недобросовісної практики в діяльності посадових осіб та державних службовців за різними напрямами шляхом аналізу текстів управлінських рішень та інших даних, які формуються в комп’ютеризованих системах/реєстрах в ході здійснення такої діяльності.

Окремо слід зазначити, що системи штучного інтелекту будуються на даних. Тому якість і доступність даних, а також здатність державних органів ефективно працювати з ними є критичними. Державні інституції є розпорядниками великих обсягів даних, які зберігаються в державних реєстрах та кадастрах, базах даних та архівах. Частково ця інформація оприлюднюється в форматі відкритих даних, що робить її доступною для повторного використання громадянами та бізнесом, в тому числі і для створення продуктів та послуг з використанням штучного інтелекту. Однак значні обсяги даних не доступні для використання через їх незадовільну якість та відсутність їх у цифровій формі.

Для вирішення цієї проблеми пропонується:

• визначити напрями конвертації даних, якими володіє держава в електронну форму, створення, якщо відсутні, актуалізацію та очищення наявних, державних електронних інформаційних ресурсів;
• в рамках розвитку відкритих даних забезпечити пріоритетність оприлюднення динамічних даних. Забезпечення оприлюднення таких даних у режимі реального часу через прикладний програмний інтерфейс (API);
• визначити перелік тематичних категорій наборів даних високої суспільної цінності, розпорядниками яких є органи державної влади, розробити та затвердити вимоги щодо оприлюднення та частоти оновлення таких наборів;
• розробити механізми анонімізації персональних та інших, наприклад, медичних, даних для уможливлення їх оприлюднення в форматі відкритих даних.

Шляхами вирішення етичних проблем сфери штучного інтелекту є наступні:

У сфері правосуддя необхідно впроваджувати технології штучного інтелекту у таких напрямах:

Концепція визначає напрям реформи відповідно до європейських спрямувань України.

Організаційні заходи закладаються у план заходів з реалізації Концепції, який схвалюється Кабінетом Міністрів України.

Віце-прем’єр-міністр України –
Міністр цифрової трансформації України Михайло ФЕДОРОВ